Метод позитивної крос-культурної психотерапії — новітній метод світової наукової психотерапії, офіційний початок якому у 1968 році дав німецький вчений, перс за походженням, Носсрат Пезешкіан, своїми визначними крос-культурними дослідженнями людського здоров’я та міжособистісного благополуччя.

Метод базується на особливому уявленні про людину та її природу. Кожна людина є не лише носієм та автором проблем і конфліктів — це лише частина правди — але й носієм здібностей та автором можливостей зміни життя на краще.

Такий погляд є наріжним каменем методу і дозволяє позитивній психотерапії бути не тільки засобом «лікування душі та духу» (традиційний, класичний погляд на психотерапію), але й методом розвитку людини та її навчання самодопомозі (сучасний, прогресивний погляд на психотерапію)

Концептуально Позитивна психотерапія базується на трьох принципах:

• Принцип надії: кожна людина є здібною — і відтак має шанс змінити існуючий стан речей на краще
• Принцип балансу та гармонізації: проблеми, конфлікти та розлади, якими ми наповнюємо своє життя, виникають з причини дисбалансу між певними дієвими факторами різної природи; якщо ми реагуємо на проблему/конфлікт/негаразд дисгармонійно (неадекватними даній ситуації здібностями та у невідповідних ідентичностях) — то цим лише посилюємо проблему; і навпаки: ми маємо шанс реагувати таким чином, такими здібностями і з таких позицій, що відновить баланс і покарщить ситуацію накраще.
• Принцип консультування та самодопомоги: «Ти можеш дати голодному рибу — і він не буде голодний цілий день. Але ти можеш навчити його ловити рибу — і він не буде голодний все своє життя» — певно, ця сіхдна мудрість є найкращою ілюстрацією суті даного принципу.

Задача Позитивної психотерапії не лише у тому, щоб вирішити дану проблему людини — але й щоб навчити її вирішувати інші свої проблеми і бути до них повсякчас готовими як до однієї з данностей життя.